КЕТАМИН VHQ мориарти наркотические препараты Красный Сулин

Покана об'ємна до всіх охочих взяти участь у цікавому розповіді про мій незабутній вікенд на наркотиках! Я залишився так вражений цими подіями, що вирішив поділитися своїм досвідом з наркоманським ком'юніті. Давайте вирушати у подорож моїми закладками наркотиків та шаленими спусками на швидких лижах!

Спершу, трохи про саме початок моєї пригоди. Я навше не пасав кроликом і знав, що вирушаю на особливий вихід. Попередньо, я збирався підлаштувати фасовку перорального употреблення. Але тут пасхалка від судьби: мій друг, з відповідними зв'язками, пропонує мені реальні відчуття та екстремальний досвід на поїздці з кетаміном. Хто б здогадався, що це стане початком таких пригод!

Першою зупинкою була закладка моїм фармацевтам. Вони забезпечили мене свіжим джейом і кетаміном, якого багато, щоб не мати потреби банковати протягом вихідних. Ах, ті закладки, так званий фармацевтичний сон! Я заховав їх у безпечному місці і з тією похмурою підсвіткою вже міркував про мою подорож. Зате цього вихідного ми зібралися великою компанією і вирушили на гори. Посеред ночі, ми відкупились від реальності, проклавши собі шлях на сніжець. Жало вже чекало на мене у моєму рюкзаку, але я навмисно його ніколи не використовував, адже пероральне употреблення було моєю вибраною формою вживання. Підготував пилочку, пищалку, сахар та мої закладки. Тут потрібно зауважити, що пилочка - це шприц, пищалка - мішок для наркотиків, а сахар - особливий присмак, який додають до шприцу, аби зробити процес ще приємнішим.

Закладка №1 - кетамін. Ще більше возбуждення, коли ти знаєш, що заламання чекає на тебе через кілька хвилин. Що це за відчуття? Неможливо передати словами, але я спробую. Відчуваєш, ніби душа твоя підноситься вище, але твій розум опускається глибше. Ти лежиш, але одночасно відчуваєш, що катаєшся з морозивом на кулішеньках, ловлячи вітерцем мимовільні сміхи. Це справжнє задоволення!

Ось і перший джей закончився, але я все ще літаю в своїх фантазіях. Час нарешті використати основну закладку - мою пырялку з кетаміном. Пищалка виходить з мішка, аранжованого в спеціальний пакетик для її зберігання. Я відмерив свою порцію ішака, оце важливий момент, адже додаткова двійка займають нас до небажаних подій, які хочеться уникнути. Наступний етап: використання пырялки. Знаєте, цей момент, коли ти вставляєш жало в вену, і зразу відчуваєш, як весь відмінний світ обплітає тебе, заводиться якісь ручне маленьке сонечко в боці твоєї свідомості. Це як "вухо вухо", але краще. Ніякі слова не здатні передати це неймовірне відчуття! Ти просто занурюєшся в своє божевілля, в яйце-косячку, наркологічну дівчину, яка шепоче тобі на вухо: "Ти мій! Ти завжди мій!". І ти не проти!

Цікаво, що за те так хорошо, нам часто доводиться платити подорожніми чеками, щоб повернутися назад, у нормальну реальність. Але це його! Это шепот твоєї другої половинки, яка кричить: "Шо, банкуєш?!". І ти відповідаєш: "Боже, так!" і лечиш у невідоме! Вихідний пройшов досить швидко і ось, я знову тут, пишу цю замітку для вас. Якщо ви це читаєте, то ви маєте шанс дізнатися, яким був мій досвід наркоманської подорожі. Завжди пам'ятайте, що це лише мій розповідь, а не заклики до вживання наркотиків. Кожен вибирає свій шлях та наркотики, які йому підходять.

Все це добре, але не забувайте, що:	1. Наркотики - це не гра! Вони можуть зруйнувати життя і навіть забрати його.
	2.
Наркотики досить небезпечні для вашого здоров'я та життя!	3. Якщо ви вже пробували наркотики і маєте проблеми з їх вживанням, зверніться до професіоналів та отримайте допомогу.

Друга відповідь: "Ні, банкую!"

В цілому, якщо ви все ще читаєте цей текст, читайте його з пильністью і розумінням. Хай ця розповідь стане для вас натяком на складну тему, що може стати реальністю для багатьох молодих людей. Будьте розумними та вибирайте своє життя, а не дайте йому обрати вас. Бережіть себе та будьте відповідальними у своїх вчинках!

Ё, чо, гопарики! Зацените, ка расскажу щас, как я поперся на концерт в Крокус Сити Холл и откатал мощную пьянку с закладкой кетамином! Всё началось с того, что промыздел я пару недель без дозы, и мои нейроны уже начали торчать, отсюда и курчение ног, и вялотекущая хрень вообще. И вот, сидюга я, значит, думал исправить свою девичью ошибку и весело оторваться на хорошем концерте. Выбор пал на Крокус Сити Холл, ведь там всегда качественный звук и атмосфера. Убив хорошие пару часов, пытался я найти нормальную команду, чтобы не ходить туда самому, но оказалось, что все мои друзья в онлайне и телеке сидят, никто не хочет двигаться. Ну и хер с ними, думаю я и решаю погнаца в одиночку. На самом деле, мне даже нравится холить одному, меньше шуму и движухи. Собираюсь, значит, я себе, халяву надо взять, иначе жизни нет. Добрался до своего приходного места, где обычно беру закладки, приходная девочка сразу подмигивает мне, зная, что я тут постоянный клиент. Прошу я её дать мне кетамин, просто айс для вечеринки, она кладет мне пачку, и я отдаю ей гидрокодон. Всё по-честному, всегда делимся! Получив свой хлебальник, поехал я на концерт в Крокус Сити Холл на последней станции метро. Машина ходила такими мерзкими фразами, что я даже засомневался, есть ли у неё глаза, чтобы вообще смотреть на дорогу. Залетаю в зал, да так херово всё было устроено, что я даже обламываться начал. "Ой, куда ты, парнишка? Сказали нельзя проходить!" - набрасывается на меня пацанчик в форме. Я решил себе не просто так нарывать, и говорю ему, что у меня есть специальное приглашение от самого директора, и я здесь по особому разрешению. В общем, пацанчик качает головой и пропускает меня. Забиваюсь я в питер, рябит меня, как обычно после закладки. Царство гидрокодона! В это время начинает играть музыка, но я понимаю, что крутить шоу у меня будет голова. Ну, да ладно, кайф смачный, да и музыку то я не просто так сюда посчитал слушать! Тут вдруг я понимаю, что мне пиздец, я в шоке, сюда ведь мидлом вообще собрались халлюциногены кидать. Точно, галлюциногены, ушибленные творцы музыки и моей житье вообще. Но я-то не трус, я рад за это! Копаюсь в своем кармане, достаю свое копье, иньекцию с закладкой, и давлю себе. Тут у меня началось настоящее шоу. Сцена стала переливаться, как радуга, певцы тянутся к небу, нохуя не достигают. Вообще, всё вокруг приобрело какие-то ненормальные формы и цвета. Я валяюсь на полу, смеюсь, как идиот, а рядом со мной похожие ходят-ползают и делают еще более уёбанные движения. "Лол, ну просто пиздец как здорово эти эффекты смотрятся! Кайф, а не концерт!" - вдруг мне приходит в голову эта мысль. Я встаю, беру битую бутылку из-под пива, кричу и разбиваю её на пиздец против головы. О, это был такой бурный кайф! Стою, смотрю на всех этих ушибленных амеб, читаю их мысли с их недовыёбанных лиц, но мне всё равно, я-то здесь главный! В общем, так я и прогорел весь концерт. Потом пришел в себя на следующий день, упав на диване вонючей однушки. Было больно, но с каждым днем всё меньше воспоминаний об этих моментах, и всё больше жажды повторить такое же говно. Я в топку, но мечтательно всматриваюсь в зеркальце, и вижу там улыбку, и плевок остекленённого наркомана. Ну, чо, славный фрик, забей, пойдем отпразднуем жизнь на пару дней. Нацепим своим уользователям упоротую маску, и вперед, в космос, где нас ждёт всегда больше кетамина и бесконечный нирвана без мозга!